СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

Сучасний стан освіти характеризується тенденцією гуманізації навчання. Цей процес проявляється, насамперед, у співпраці.

Співробітництво – основа спілкування, що забезпечує самореалізацію в умовах взаємодії з іншими людьми, що призводить до досягнення загальних цілей і результатів.

За визначенням Р.К. Селевко «педагогіка співробітництва – це спільна розвиваюча діяльність дорослих і дітей, скріплена взаєморозумінням, проникненням у духовний світ один одного, спільним аналізом ходу і результату цієї діяльності». В «педагогіці співробітництва» виділяють цільові орієнтації: 1) перехід від педагогіки вимог до педагогіки відносин; 2) гуманно-особистісний підхід до дитини; 3) єдність навчання і виховання.

Організація навчання у співпраці має багато позитивних сторін. З'ясовано вплив навчального співробітництва на появу змін в особистісному розвитку учнів; мотиваційній сфері – з'являється бажання утвердитися в колективі, завоювати авторитет, перевірити свої знання та уміння, довести свої навчальні можливості; проявляється потреба в спілкуванні і готовності правильно оцінювати свої вчинки, вчинки інших людей і результати своєї діяльності; в емоційній сфері – розвивається почуття співпереживання, з'являється впевненість і надійність, зникає байдужість, поліпшується психологічний клімат у групі; у вольовій сфері – формуються цілеспрямованість, активність, ініціативність, організованість, наполегливість; у сфері саморегуляції – удосконалюються самоконтроль і самооцінка; формується вміння оцінювати себе з різних точок зору залежно від місця і функції в спільній діяльності; вміння співвідносити свою поведінку з поведінкою інших людей; в інтелектуальній сфері – розвиваються активність, критичність, гнучкість мислення, уява.

Існують різні варіанти організації навчання в співробітництві. Так, Е. С. Полат пропонує найбільш цікаві варіанти цього методу навчання: навчання в команді, метод «пила», «Вчимося разом», дослідницька робота учнів в групах (метод проектів).

Основна ідея всіх варіантів:

• спільність мети і завдань;

• індивідуальна відповідальність і рівні можливості успіху;

• накопичувальна оцінка (побудова власного рейтингу);

• вільне спілкування в групі;

• вільне спілкування з викладачем.

Саме співпраця, а не змагання лежить в основі навчання в групі. Одним з найбільш ефективних варіантів реалізації педагогічного співробітництва при навчанні іноземної мови в школі є проектна діяльність учнів і навчання в команді. Поговоримо детальніше про ці методи.

Метод проектів – це комплексний метод навчання, який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів учнів, що дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності, результатом якої є створення якого-небудь продукту або явища.

Цінність методу проектів для навчального предмету «Іноземна мова» полягає в наступному:

– створюються необхідні умови для використання іноземної мови як засобу спілкування при вирішенні загальної задачі, що сприяє розвитку комунікативної компетентності;

– змістом проектів є культура країни, мова якої вивчається, що сприяє формуванню соціокультурної компетентності;

– розвиваються навички дослідницької пізнавальної діяльності (аналіз літератури, збір і обробка інформації, формулювання гіпотези, пошук шляхів вирішення проблемних завдань);

– забезпечується автономність учня в навчанні, формуються вміння усвідомленої самостійної навчальної діяльності, потреби в самоосвіті та саморозвитку;

– забезпечуються умови для формування інформаційної компетентності учнів (пошук, прийом, перетворення, критичне осмислення та передача інформації, володіння телекомунікаційними технологіями).

Роботу з реалізації проектної діяльності необхідно будувати відповідно до певних вимог і методичних принципів.

До організації освітніх проектів пред'являються наступні вимоги:

1) проект повинен бути включений у процес навчання і виховання;

2) учні повинні обговорювати реальні проблеми і ставити актуальні завдання, діяльність учнів повинна бути доцільною;

3) робота учнів повинна бути осмисленою, активною і самостійною;

4) змістовна частина проекту повинна бути структурована із зазначенням очікуваних результатів на кожному етапі проекту.

На уроках іноземної мови ми часто застосовуємо навчальні проекти, тому що на їх розробку потрібна менша кількість часу і вони, невеликі за обсягом. Проекти такого типу актуальні для використання на узагальнюючих і підсумкових уроках з тем курсу. У нашій практиці поширені й дослідницькі проекти. Також велике значення у навчанні іноземної мови відіграють міні-проекти. Учні виконують їх вдома, при підготовці домашнього завдання або ж безпосередньо на уроці. Проекти можуть бути виконані не тільки в письмовій формі, але і в усній.

Основні форми міні-проектів: монологічні та діалогічні висловлювання, таблиці, малюнки. Завдання вчителя: домагатися виконання передачі точного конкретного змісту проекту. Тематика міні-проектів залежить від конкретних цілей і тем поточних уроків, розробляється вчителем і обговорюється з учнями.

Наступний метод, який реалізується в нашій практиці – навчання в команді (Student Team Learning). Цей метод приділяє особливу увагу «груповим цілям» (team goals) і успіху всієї групи (team success), які можуть бути досягнуті лише в результаті самостійної роботи кожного члена групи (команди) у постійній взаємодії з іншими членами цієї групи при роботі над темою / проблемою / питанням, що підлягають вивченню. Таким чином, завдання кожного учня полягає не в тому, щоб виконати якесь завдання, а в тому, щоб кожен учасник команди оволодів необхідними знаннями, сформував потрібні навички, і при цьому вся команда знала, чого досяг кожен.

Вся група зацікавлена в засвоєнні навчальної інформації кожним її членом, оскільки успіх команди залежить від внеску кожного у спільну рішення поставленої проблеми.

Метод навчання в команді зводиться до трьох основних принципів:

– «нагороди» (team rewards) – команда отримує одну на всіх «винагороду» у вигляді бальної оцінки, сертифіката, диплома та інших видів оцінки спільної діяльності;

– індивідуальна (персональна) відповідальність (individual accountability) – успіх всієї групи залежить від успіхів або невдач кожного її члена, це стимулює всіх членів команди стежити за успіхами один одного і всією командою приходити на допомогу товаришам у засвоєнні, розумінні матеріалу так, щоб кожен відчував себе експертом з даної проблеми;

– рівні можливості для досягнення успіху – кожен учень приносить бали своїй групі, які він заробляє шляхом покращення своїх власних попередніх результатів. Порівняння, таким чином, проводиться не з результатами інших учнів, а з власними, раніше досягнутими результатами, що дозволяє кожному учню відчувати себе повноправним членом команди і стимулює бажання піднімати вище свою персональну планку.

Методика навчання у співпраці відповідає особистісно-орієнтованому підходу, тому що передбачає рефлексію, вибірковість, відповідальність, автономність учнів. Ефективність засвоєння при цьому власне предметного змісту зростає завдяки тому, що цей зміст набуває якісно нового особистісного сенсу, виступає як зміст і середовище становлення особистісного досвіду учня. Цей метод передбачає постійну самоосвіту і саморозвиток учнів.