ГРУПОВА РОБОТА НА УРОЦІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В НУШ

В даний час в теорії та практиці освіти йде пошук форм і методів, які можуть створювати умови для розвитку комунікативних умінь і навичок роботи у команді, іншими словами, розвитку соціальної компетентності та вміння вчитися самостійно. Такі форми і методи ґрунтуються на активності кожного суб'єкта освітнього процесу, можливості самостійно приймати рішення і здійснювати вибір, а також на співіснуванні різних точок зору і вільному їх обговоренні.

Великий потенціал для реалізації цього має така форма організації освітнього процесу, як робота в групі. Вона не була основною і популярною формою організації навчальної діяльності ще 10 років тому, але сьогодні стає невід'ємною частиною сучасного уроку.

В даній статті я хочу розглянути деякі аспекти, які викликають труднощі у вчителя при організації роботи в групах та оцінюванні результатів цієї роботи, а так само поділитися досвідом з подолання деяких з них.

На початковому етапі кожен, хто хоч раз використав груповий метод роботи зіткнувся з тим, що учні не розуміють своєї ролі в групі, зводять роботу над поставленим завданням всередині групи до змагання між ними, витрачають багато часу на з'ясування хто за що буде відповідати замість продуктивної роботи. В результаті такої організації, цілі щодо вирішення комунікативних завдань не досягаються, задоволення від спільної роботи не отримують ні учні, ні вчитель.

І тільки правильна підготовча робота може привести до усвідомлення своєї ролі та осмислення і прийняття цілей, які висуваються для спільної роботи. Спочатку вчитель повинен пояснити, що робота кожного учня в групі важлива і впливає на якість кінцевого продукту. І що тільки взаємодія всіх учасників групи дасть можливість швидко, а головне правильно виконати поставлене завдання. Варто так само згадати про те, що обговорення в групах повинно здійснюватися в пів голосу, а в деяких випадках навіть з застосуванням невербальних засобів комунікації, таких як кивок голови, у разі згоди чи якийсь знак, коли учень хоче звернути на себе увагу. Ці знаки можна розробити заздалегідь і тоді вони будуть інтерпретуватись однаково всіма учнями, навіть якщо склад груп буде змінюватися.

Наступна і найбільш значуща, на мій погляд, важкість – це визначити принцип формування груп. Методистами наводяться такі основні критерії:

1) рівень навченості учнів;

2) навчальні інтереси;

3) темп роботи;

4) особистий досвід; комунікабельність;

5) вміння виконувати відповідні завдання;

6) працездатність;

Не рекомендується з самого початку створювати постійні групи (коли і вчитель і учні починають звикати до даної роботи). Потрібно дати можливість учням попрацювати в різних групах, придивитися одне до одного, визначити, де працювати краще та цікавіше.  Ось декілька прийомів, якими я користуюся при розподілі за групами:

а) випадкові пари (4 учнів, які сидять поруч, жеребкування, за певною ознакою: сезон року, коли народився учень, улюблений шкільного предмету). Такий спосіб формування груп хороший лише на початковому етапі, коли учні повинні зрозуміти, як їм працювати цікавіше і зручніше.

b) за інтересами: членам класу пропонується вибрати потрібну йому тему. Учитель заздалегідь виписує теми на дошці. При цьому кожна тема відповідає певному кольору, який, у свою чергу, співвідноситься з одним із столів класу (на кожному з них поміщений аркуш паперу одного із згаданих кольорів). Учні, прочитавши теми та вибравши найбільш прийнятний для них варіант, переміщуються за той стіл, який їй відповідає. Таким чином, можна організувати роботу над текстами різноманітного змісту в межах однієї теми, наприклад "Свята", "Сучасні гаджети", "Відомі люди", "Подорожі" тощо. Найголовніше, про що вчитель не повинен забувати, це те, що група здатна працювати успішно лише при оптимальному розподілі функцій між її членами;

з) за вибором педагога (учні з однаковим темпом роботи або різнорівневі групи )

Вчителю необхідно стежити за спілкуванням у групі. Якщо трапляється, що хтось із членів опиняється в стороні, то потрібно терміново вносити зміни до її складу. Якщо група протягом кількох уроків працює злагоджено, дружно, такої необхідності немає.

Наступний етап, який зазвичай викликає утруднення – це організація роботи всередині самої групи. Дії її членів часто сумбурні, учні перебивають один одного, спілкування здійснюється рідною мовою, замість іноземної.

Для мінімалізації даних труднощів треба, щоб учні розуміли всі етапи роботи в групі: висунення ідей, оцінка і вироблення загального рішення, висунення виступає від групи.

Обов'язковою умовою є обговорення та оцінювання роботи кожної групи. Я виставляю оцінки всієї групи, тому що це підвищує відповідальність кожного члена групи, а так само створює атмосферу єднання і взаємодопомоги, що веде до встановлення сприятливого психологічного клімату на уроці та підвищує самооцінку учнів адже вчитися разом легше і цікавіше.