КАЗКИ ІЗ ЗВУКАМИ ДЛЯ 1-2 КЛАСУ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Казка «Про першокласницю» У одному місті жила сім’я у якій народилася дівчинка, яку назвали Wh [w]. Коли їй було 3 роки її відвели у садочок, де їй дуже сподобалося і вона сказала ow [әυ]. У 6 років її повели у перший клас, коли батьки вели її до школи на 1-й дзвінок на небі зійшло ласкаве сонечко, побачивши його Wh [w] промовила ey [ei] сонечко я вже йду до школи. Прийшовши на перший дзвінок дівчинка побачила багато діток і злякалася oy [oi], адже їх так багато і вона нікого з них не знає. Але раптом підійшла вчителька, яка промовила не бійся, я тебе із всіма познайомлю. Wh [w] зраділа і сказала [α:]. Дівчинка почула як пролунав 1-й дзвінок th [ð ] в цей час вчителька промовила ви вже стали першокласниками. Коли вчителька завела першокласників у світлий клас Wh [w] з захопленням промовила [ ] яка краса. Від цього дня дівчинка пообіцяла вчитися у цьому затишному класі на відмінно. Казка «Про книгу» У селі далеко за горами жила сім’я. Яка складалася із батька, матері та їх сина, маленького хлопчика, на ім’я [h]. І ось одного дня, коли хлопчику [h] виповнилося 6 років він прийшов до школи, у перший клас. Коли він прийшов у клас разом із своїми тепер уже однокласниками вчителька посадила його за першу парту і почала роздавати підручники. Хлопчику [h] дістався один підручник, який був дуже пошарпаний, замащений і він сказав [oi] яка некрасива книга та відсунув її у бік, але раптом книга заговорила до нього [^], жалібно сказала книга, мені боляче. [oi] я не хотів, я не знав, що ти розмовляєш. А що якби я не розмовляла ти б і не вибачився, всі ви такі [u] сказала книжка. Що означає всі, промовив хлопчик, я не такий. Він акуратно взяв у руки книжку, поклав її у портфелик і поніс додому. Коли [h] приніс книгу додому почав її склеювати, але їй було дуже боляче і вона промовила [s]. [oi] вибач, я буду клеїти дуже обережно, сказав хлопчик. Коли книга вже була заклеєна хлопчик поглянув на неї і сказав: «Зовсім як новенька.» «Дякую!» - промовила книга, - «Я буду тобі вірно служити і всьому навчати.» З того часу хлопчик ніколи не шкодив книги, а навпаки він їх оберігав, а книги в свою чергу навчали хлопчика усьому. Казка «Про хлопчика Вая» У селі далеко за горами жила сім’я. Яка складалася із батька, матері та їх сина, маленького хлопчика, на ім’я [wai]. І ось одного дня [wai] вирішив піти у ліс по гриби. І тільки він зайшов у густий, густий ліс як дерева над ним зашуміли, загули [∫]. Підійшовши до великої галявини хлопчик [wai] побачив оленя, який спокійно скубав зелену травичку, і зачаровано сказав [ ]. Але олень почувши шурхіт швидко утік у ліс. [wai] вже хотів іти далі, коли помітив пеньочок, біля якого ріс великий гриб. Хлопчик підійшов до гриба зірвав його, коли чує [f], [wai] заглянувши за пеньочок побачив їжачка, який також збирав грибочки на зиму, а той у свою чергу сказав [f], згорнувся у клубок і покотився. Піднявши голову хлопчик помітив руденьку красуню білочку, яка перестрибувала з гілки на гілку на одному із дерев. В цей час із лісу почулося грізне [u] – це ведмідь, злякано сказав хлопчик. [wai] закричав [^] і чимдуж побіг додому. Вдома він помітив, що у нього в кошику лише 1 грибочок. Хлопчик більше ніколи не ходив сам у ліс. Казка «Нині свято у звірят» Літнє сонечко проснулось [u], все у лісі стрепенулось [∫]. Усміхнувся старий дуб [ŋ], причесав розкішний чуб [ch]. Каже білці: «Годі спати [ei], треба діток годувати. [ei] ти поглянь, як їжачок [f] вивів зранку діточок і шикує по порядку [f] край галяви на зарядку. А турботливі синички вже визбирують сунички. В джунглях тигр вже проснувсь каже [r] привіт усім.» Глянь у нас летить сова [u-u-u] – дуже мудра голова. В неї клопоту доволі: вчить малят у нашій школі. Це ж сьогодні по росі поспішають в школу всі. Скоро дзвоник заспіває [ð], всіх за парти поскликає. З того часу білка завжди рано-вранці вже встає. Казка «Про ручку» Жила в одній країні дівчинка, яку називали А [ei]. Вона була гарною і доброю дівчинкою. Кожного дня А [ei] ходила у садочок, де було багато діток і там разом із вихователькою вони завжди вивчали щось нове. І ось одного разу вихователька показувала дітям як правильно тримати ручку, де і згадала одну казку, яку розповіла дітям. Це була казка про ручку. Ось і ви її послухайте. У одному магазині жила ручка. Вона жила на поличці, де їй було дуже затишно і все видно. Одного разу до цього магазину завітала дівчинка першокласниця на ім`я E [i:] і купила цю ручку, щоб мати чим писати в зошиті різні літери. Ручка дуже зраділа, адже її взяли для роботи. Наступного дня E [i:] положила ручку у пенал, де їй дуже сподобалося. У пеналі вона пробула недовго, адже у першокласниці E [i:] почався урок письма. Дівчинка взяла ручку і почала писати. У неї не дуже гарні виходили літери і дівчинка кинула ручкою об підлогу. Ручка скрикнула I [ai] і покотилася під парту де їй стало дуже страшно, там було темно і брудно. Коли раптом вчителька, яка проводила урок підняла ручку і поклала на парту, зробивши зауваження будь уважною і не губи свої речі. Ручка з полегшенням зітхнула U [u:], адже вона знову лежала на чистій поверхні. Але раптом їй стало так боляче I [ai] I [ai] сказала ручка. Дівчинка почала гризти ручку за голівку, але раптом вона почула як ручка почала благати: «Відпусти, благаю [oi]!». E [i:] злякалася і поклала обережно ручку у пенал і від того дня ніколи не кидала і не гризла ручку, а писала нею лише гарні роботи. Після розказаної казки у садочку дівчинка А [ei] завжди обережно відносилася до ручок.